Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

которий

Которий и котрий, -а, -е., мѣст. 1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Не знаєш, з котрого боку зайти. Ном. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. Дума. 2) Какой-нибудь. Як доживе було которий запорожець до великої старости... то наб'є черес дукатами, та забере з собою приятелів... та й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку. МВ. (О. 1862. III. 43). 8) Иной. Як которий, то й навчиться, а сей — ніколи. 4) Нѣкоторый, одинъ, другой... Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є. — Которих дівчат то матері не пустили в дружки, которі й сами не пішли. МВ. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТОРИЙ"
Бреймеж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бреАД. І. 275. Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей! АД. І. 279.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Обваруцкатися, -каюся, -єшся, гл. Испачкаться въ грязи. Вх. Зн. 42.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Прикипать, прикипѣть. 2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Чуб. V. 603. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці. Рудч. Ск. II. 8. 4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. МВ. І. 101. Я так і прикипів до землі.
Пробуртити, -чу, -тиш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу. Мкр. Н. 27.
Смерековий, -а, -е. Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.