Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

которий

Которий и котрий, -а, -е., мѣст. 1) Какой. Три пани — єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ном. № 1180. Не знаєш, з котрого боку зайти. Ном. Которий би міг турчин-яничар сей сон одгадати, міг би йому три гради турецькії дарувати. Дума. 2) Какой-нибудь. Як доживе було которий запорожець до великої старости... то наб'є черес дукатами, та забере з собою приятелів... та й іде з ними в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Часом несподівано котора дівчина вбіжить до мене з будинку. МВ. (О. 1862. III. 43). 8) Иной. Як которий, то й навчиться, а сей — ніколи. 4) Нѣкоторый, одинъ, другой... Та в тій школі так: котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є. — Которих дівчат то матері не пустили в дружки, которі й сами не пішли. МВ. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТОРИЙ"
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Досто́ятися, -юся, -їшся, гл. Достояться. Достоялася з кумою, що вже й корова з череди прийшла. Черниг. у.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Кругогляд, -ду, м. = круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки. Левиц. Пов. 97.
Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Попаски нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Подбить мѣхомъ. 2) Обмазать глиной печь.
Сватач, -ча, м. Женихъ. Св. Л. 278. О. 1861. XI. Св. 49. Такий мі ся сватач уняв, што не моя руня; не моєї руні, не моєї версти, женитися било Янче, сіма роки перше: Гол. VI. 507. Сватали ї три сватачі. А їго кортіло за всіх дати, бо всі добрі ґазди. Гн. II. 53. Ум. сватаче́нько. Ой надійшли сватаченьки попід береженьки, я гадала, що до мене, та вмила ноженьки. Фр. Пр. 17.
Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.