Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочережник

Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕЖНИК"
Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ. К. ПС. 38.
Вудити, -джу, -диш, гл. = надити рибу.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Повести, -веду́, -де́ш, гл. Повести. Та повів її до батенька. Н. п. Та зв'язали білі руки, та повели хлопця всюди по ринку. Чуб. V. 410. Поведем кривого танця. Кв. Як же ви... погано повели свою дочку. Св. Л. 82. Пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Пристосовувати, -вую, -єш, сов. в. пристосува́ти, -су́ю, -єш, гл. Примѣнять, примѣнить.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕРЕЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.