Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочережник

Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику. Рудч. Ск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРЕЖНИК"
Вовчуг, -га, м. Раст. а) = вовконог. ЗЮЗО. I. 127. б) Ononis hircina Jacq. ЗЮЗО. І. 129.
Глод, -ду, м. = глід.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо. Федьк.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Поверхничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ поверхниця. 2) Родъ вышивши. Чуб. VII. 427.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕРЕЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.