Зада́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Лаверджет, -та, м. = левержет.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть.
Насі́ння, -ня, с. 1) Сѣмя, сѣмена. Що ж бо то за зілля — чорнеє да насіння? От добула собі насіння з круглих буряків. 2) Сѣмячки (подсолнечника и пр.) Дівчата лузали насіння. 3) Сѣмя, потомство; отродье. Промовив Авраамові і насінню його. Пускали колоддя, каміння і враже так товкли насіння, що у рутульців хляв і дух. Ум. насіннячко.
Наштурхати, -хаю, -єш, гл. Натолкать. На базарі наштурхали мені боки.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали.
Спімнути, -ну, -неш, гл. = спом'янути. Бога не спімнув.
Хмель, -лю, м. = хміль.
