Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Відерце, -ця, с. Ум. отъ відро.
Гарбарство, -ва, с. Скорнячество.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення.
Той, та, тая, те, теє, мѣст. Тотъ, та, то. Хто дітей не має, той горя не знає. Що хочте, те й беріть у мене. . У яру зараз і потихшало, і вітер не той. Утвердив ти мою долю, мов ту гору серед моря. Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав. а в тім. Впрочемъ. Як би знала матуся горенько твоє, чи оддала б за генерала дитя єдинеє своє? Не оддала б... А в тім — не знаю, бо всякі матері бувають.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється.