Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котище

Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТИЩЕ"
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки. Ном. № 2436.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні. Шух. І. 211.
Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.
Побрататися, -та́юся, -єшся, гл. Побрататься, подружиться. Побратались свиня з пастухом. Ном. № 2540. Був собі коник і півник, та й побратались. Рудч. Ск. II. 3.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе. Грин. ІІ. 73.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Уточка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.