Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котко

Котко, -ка, м. Котись. Продрав котко стелю. Грин. III. 492. За що його дурно бить? Котко буде молотить. Мил. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТКО"
Блощиця, -ці, ж. Клопъ. Ладона сплющив як блощицю. Котл. Ен. VI. 27. Ум. блощична.
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Ді́йсність, -ности, ж. Дѣйствительность.
Зла́мок, -мку, м. Отломокъ. Коса поламалась, так я один зламок потребив, а другий ще є. Черк. у.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки. Мнж. 124.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Полежій, -жія, м. = полежай. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр. Вас. 148.
Тридев'ятий, -а, -е. числ. Двадцать седьмой.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.