Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати.
Вичавити Cм. вичавлювати.
Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. Важко рушили з місця дебелі воли. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Дебеле сукно. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Клюпа, -пи, ж. 1) Боекъ, песть въ ножной ступѣ, толчеѣ. 2) Обыкновенная ступа, толчея.
Копачик, -ка, м.
1) Ум. отъ копач.
2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Козаки шабельками лискають. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи.
Харчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, столоваться. Харчувався він тільки хлібом та водою. Я в неї харчуюсь. Кіев,
Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
