Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Відколупати Cм. відколуплювати.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Приказ, -зу, м. Приказъ. Біда не знає приказу.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати.
Співачка, -ки, ж.
1) Пѣвица.
2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
