Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Вихитати Cм. вихитувати.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Жебра́ний, -а, -е. Нищенскій, добытый нищенствомъ, выпрашиваніемъ. піти на жебраний хліб. Обнищать, сдѣлаться нищимъ. Врешті пан той пішов на жебраний хліб, а через кого? Через жида.
Перезати, -ся, -жу, -ся, -жеш, -ся, гл. Опоясывать, ся.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Хибкий місток. Хибкий віз. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке.
2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. Чудне, хибке, непевне слово в його.
3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро.
