Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочування

Кочування, -ня, с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧУВАННЯ"
Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода. Конст. у.
Котора, -ри, ж. Ссора, раздоръ; обида. котору завдавати. Обижать, оскорблять. Вх. Зн. 28.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Слушно нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.
Суголов, -ва, гл. = суголовок.
Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.