Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Ватажник пас вівці.
Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу.
Да́кус нар. Немного. Ум. Дакусчик.
Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. 3) — кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Темрява, -ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці.
