Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котючий

Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЮЧИЙ"
Бандажувати, -жую, -єш, гл. 1) Подвязывать башмаки лентами (Cм. бандаж.). 2) Бинтовать, налагать повязку. Шейк.
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Лев'я, я́ти, с. = левеня. Мнж. 31.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева. Н. Вол. у.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає. Мнж. 172.
Появлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. появи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Фарнагію! появись! Стор. МПр. 44.  
Роздратовувати, -вую, -єш, сов. в. роздратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, раздражить. Мати думали мене налякати, та тільки гірше мене роздратували. Стор. МПр. 36.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. Шевч. 419, 667. Руда — не вода. Ном. № 1283. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. Кв. І. 97. 4) Дождь сквозь солнце. Угор. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ. Шух. І. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.