Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочерга

Кочерга, -ги, ж. 1) Кочерга. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Ном. № 2462. 2) Въ курит, трубкѣ: треугольная металлическая пластинка, посредствомъ которой крышка прикрѣплена къ самой трубкѣ. Шух. І. 276. 3) Кочерга. Въ штанахъ: разрѣзъ спереди. Шух. І. 153. Ум. кочере́жка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕРГА"
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Гряни́чка, -ки, ж. Ум. отъ гряни́ця.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Мовчазли́во нар. = мовчазно.
Недільний, -а, -е. Воскресный. Субітнім шляхом на недільний торг. Ном. № 6654.
Ошарпати, -паю, -єш, гл. = обшарпати.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.