Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Міняй бики на воли, аби дома не були. 2) — дикий = олень. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. 6) Родъ дѣтской игры. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Випустом нар. О пасущемся скотѣ: безъ пастуха, свободно вездѣ (пастись). А пастуха коло них нема — такечки ходять, випустом.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Олень, -ня, м. Олень. Олень переплив на берег. Ум. оленець.
Поривати, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. порвати, -рву, -рве́ш.
1) Схватывать, схватить. Як порве мене за руку! Я порвав його за груди.
2) Влечь, увлекать, увлечь. Плинут рибки, плинут, близше пришивают, мого синка жучка далій поривают. Туди мою пориває рано й вечір душу.
3) поривати очі. а) Стремиться заглянуть. Раз-по-раз у сій розмові поривав наш кобзарь очі за ту межу, що відмежовує імперію од народів свободных. б) Смотрѣть съ завистью. На чужий коровай очей не поривай.
4) поривати руку. Простирать руку, стараться схватить. А на мою долю нехай не пориває руки.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Роздріматися, -маюся, -єшся, гл. Предаться дремотѣ.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
