Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коцюрга

Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦЮРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЦЮРГА"
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий. Вх. Зн. 8.
Нявкання, -ня, с. Мяуканье.
Омрак, -ку
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Порозцвітатися, -таємося, -єтеся, гл. = порозцвітати.
Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться — отто вже репету. Полт. г.  
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Справити, -ся. Cм. справляти, -ся.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Хутенький, -а, -е. , хутенько, нар. Ум. отъ хуткий, хутко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЦЮРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.