Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кочевний

Кочевний, -а, -е. Кочевой. В жодній кочевній отарі мусить бути: лічман один, чабанів два і гарбачий один... Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЧЕВНИЙ"
Вівчариха, -хи, ж. Жена пастуха овецъ. Аф. 315.
Вугнавець, -вця, м. = гунявий. Желех.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЧЕВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.