Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.

Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  

Напива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся, гл. 1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257. 2) напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22.

Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.

Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде. Козелец. у.

Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Борз. у. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. Г. Барв. 253. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! Подольск. г. злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. Чуб. II. 198. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. Г. Барв. 222. світле око. Чистая совѣсть. Ном. № 6724. Багацько дечого бракує нам, та світле око. Г. Барв. 439. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. Ном. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Чуб. VI. 404. Лучче око золота, ніж камінь олива. Ном. № 7287. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. Драг. 64. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. Лв. 100. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. Л. 100. жабині очі. Myosotis intermedia. Лв. 100. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком! Мил. 185.

Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками. Чуб. V. 134.

Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.

Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.

Цю! меж. Крикъ, которымъ гонять свиней. Kolb. І. 65.