Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить.
Вівчарівна, -ни, ж. Дочь пастуха овецъ.
Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. Так просить поштиво, що Боже мій!
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати.
