Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кияра

Кияра, -ри, ж. = киюра. Мнж. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯРА"
Азія́тка, -ки, ж. 1) Азіатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Кряжувати, -жую, -єш, гл. Обтесывать дерево цилиндрами. Чуб. VII. 575.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Незлостиво нар. Незлобно.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Алв. 9. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй. Котл. Ен. III. 47.
Приблудний, -а, -е. Приблудившійся, приставшій. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. Чуб. III. 98. КС. 188. VI. 477. Ив. 23. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. Борз. у. Новомоск. у. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. Шух. І. 255, 256. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163. 5) Лещадь. Лубен. у. 6) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
Чорнокленовий, -а, -е. Пакленовый, изъ паклена. Удлище довге, чорнокленове. Морд. Оп. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЯРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.