Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати.
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе.
Відвітити Cм. відвічати.
Волосний I, -а, -е. Волосной.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання.
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє.
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Хлопець ручий і на всі вигадки митець.
Проспівати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик.
2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
Тяжкість, -кости, ж.
1) Тяжесть.
2) Трудность.
