Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кір

Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІР"
Істнісінький, -а, -е.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Руштунок, -нка, м. = риштунок. Федьк. Пов. 65.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Свинятник, -ка, м. = свининець. Екатер. г. (Залюб.).
Сквира, -ри, ж. = шквиря. У середині граблі, вила і сокира, якими було роблю, хоть якая сквира. КС. 1882. І. 224.
Човновий, -а, -е. Челночный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.