Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кір

Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІР"
Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= вибірати, -ся.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Короставка, -ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово. Шух. I. 34. 2) = коропа. Вх. Зн. 28.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Похіпко нар. Скоро, бойко, прытко.
Ростопирити, -ся. Cм. ростопирювати, -ся.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Вх. Лем. 478. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота. Гол. ІІІ. 269.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.