Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ
Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Зложитися, -жу́ся, -жишся, гл. = скластися. Зложімося, пане брате, на сто злотих битих.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подталкивать, подтолкнуть.
2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі.
2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила.
Прудиус, -са, ж. = прутивус. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила.
Уцілити, -лю, -лиш, гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. Де я мірю, там я вцілю. Так мені сим і вцілила в серце.
