Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кістлявий

Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. І. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТЛЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТЛЯВИЙ"
Архире́й, -рея, м. Архіерей.
Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Згля́дуватися, -дуюся, -єшся, гл. = зглядатися. Ізглядуємосъ, а сміх нас так і бере. МВ. (О. 1862. III. 35).
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Омити Cм. омивати.
Підмастити Cм. підмащувати.
Підривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. підірва́ти, -рву, -рвеш, гл. Подрывать, подорвать.
Татарчук, -ка, м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Хупавка, -ки, ж. 1) Красивая, нарядная женщина, опрятная женщина. 2) мн. Родъ цвѣтовъ. О. 1862. IV. 72. Ум. хупа́вочка. Іди, синку, додомоньку, змию тобі головоньку. Ізмий, мати, сама собі, або своїй рідній доньці, рідній доньці хупавочці. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІСТЛЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.