Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ківки

Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВКИ"
Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Задуя́вка, -ки, ж. = задувка. Вх. Уг. 239.
За́міль, -лі, ж. Отмель.
Лацний, -а, -е. = латвий.
Лі́рницький, -а, -е. Относящійся, свойственный лірник'у. Левиц. Пов. 115.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Охандожити, -жу, -жиш, гл. Очистить, вычистить. Пора вже поросята охандожити. Кіев. г.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Сніт, -ту, сніта, -ти, ж. Чурбанъ, отрубокъ. Вх. Зн. 65. Желех.
Труфель, -фля, м. Tuber cibarium Sibth. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІВКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.