Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кияхуватий

Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Мнж. 184.. Cм. кийкуватий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯХУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯХУВАТИЙ"
Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. І. 36.
Мала́та, -ти, ж. = кулеша. Вх. Уг. 251.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Підсніжна, -чати, с. = підворотень. Вас. 181.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Рідко нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. Ум. ріденько, рідесенько.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЯХУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.