Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кияхуватий

Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Мнж. 184.. Cм. кийкуватий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯХУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯХУВАТИЙ"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Бурсачище, -ща, м. Ув. отъ бурсак.
Валування, -ня, с. Лай многихъ собакъ. Собаки де-где не спали. Як проходили хлопці темними вулицями. — позаду їх піднімалося неприязне валування. Мир. ХРВ. 240.
Дев'я́тка, -ки, ж. 1) Полотно въ девять пасмъ. 2) Девятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 3) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш. помѣщается во всѣ стороны девять ячей. Вас. 187.
Зашква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зашква́рити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). Грин. III. 387. 4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Хапання, -ня, с. 1) Хватаніе. 2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408. 3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.
Чомусь нар. Отчего-то. почему-то, зачѣмъ-то. Чомусь мені, мила, горілка не п'ється. Мет. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЯХУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.