Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кізлини

Кізлини, -лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЗЛИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЗЛИНИ"
Боженькатися, -каюся, -єшся, гл. = божитися. Желех.
Верхнина, -ни, ж. Сливки. Вх. Зн. 6, 37. Ум. верхнинка.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Запе́внити Cм. запевняти.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Роспитися Cм. роспиватися.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину. Чуб. V. 420.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЗЛИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.