Воротати, -таю, -єш, гл. Обтирать зерно въ ступѣ отъ шелухи.
Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь.
Забала́куватися, -куюся, -єшся с. в. забала́катися, -каюся, -єшся,, гл. 1) Заговариваться, заговориться, долго проговорить. Якось у полі ми зострілись та й забалакались. 2) Только несов. в.: заговариваться, бредить. Далі уже став забалакуваться і драться на стіну.
Коростуватий, -а, -е. коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським.
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Хавав меж., выражающее крикъ перепела. Ховав! — крикнула пані Висока з-за листу і таки справді злякала молодих людей.
