Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ.
Річковий, -а, -е. Относящійся къ рѣчкѣ, рѣчной. Слобода наша над самою лукою річковою на пяти горах стоїть крейдяних. Річкова вода.
Ручниця, -ці, ж.
1) = рушниця.
2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять.
Сіянець, -нця, м. Посѣянное растеніе. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть.
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії.
2) Мелодическій, музыкальный.
