Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінь

Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЬ"
Архитекту́рний, -а, -е. Архитектурный. Архитектурні дива́ собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Зокола нар. Снаружи. Мнж. 181.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Обрій, -рію, м. Горизонта.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій. О. 1862. IV. 70.
Підпалкувати, -ку́ю, -єш, гл. = підпалакати. Вх. Лем. 449.
Шерть-верть, меж. = Круть-верть. Cм. Круть. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.