Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінь

Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! Камен. у. О 1861. XI. Свидн. 36. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЬ"
Вимкнутися, -нуся, -нешся, гл. Освободиться, вырваться, выбраться, выскользнуть, ускользнуть. Хлопці розставили руки, обтягли мене навкруги неначе стіною: насилу вимкнулася. Канев. у.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Лубен. у. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе. Лубен. у.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Здоро́вля, -ля, с. = здоров'я. А як молодий, хороший на вроду, — щоби йому Бог здоровля дав. Чуб. V. 12.
Злодійка, -ки, ж. Воровка.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Нахвасувати, -су́ю, -єш, гл. О колесѣ: обтянуть ободомъ.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.
Скупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Ой, бабусю, бабусю, яка ж ти погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.