Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь.
Каплі Cм. капель.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Поопоганювати, -нюю, -єш, гл. = пообпоганювати.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Смутити, -чу́, -тиш, гл. Печалить, наводить грусть.
