Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіптюга

Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПТЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПТЮГА"
Витнути Cм. витинати.
Дев'яторо́гий, -а, -е. Девятирогій. Дивноє звіря дев'ятороге. АД. І. 33.
Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина). Браун. 46.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Обрабовувати, -бо́вую, -єш, сов. в. обрабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує. Камен. у.
Отирлуватися, -луюся, -єшся, гл. О стадѣ овецъ: расположиться въ полѣ для отдыха. Отара отирлувалась, зорює і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
Перепорожнити Cм. перепорожнювати.
Перечвалати, -ла́ю, -єш, гл. Перебрести.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.
Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІПТЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.