Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінниця

Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Н. п. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІННИЦЯ"
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Котигорошок, -шка, м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки. Мнж. 30.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Прядунка, -ки, ж. = пряха. Лохв. у.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.
Уквітчати, -ся. Cм. уквітчувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.