Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кібчити

Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Бандина, -ни, м. Большая компанія. Васильк. у.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити. Кв. Драм. 250.
Мирячи́ти, -чу, -чи́ш, гл. = мрячити. Дощик мирячить. Зміев. у.
Находитися 2, -джу́ся, -дишся, гл. Находиться, устать отъ ходьбы. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Та вже ж мої ніженьки находилися.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ. Мил. 157.
Роскупити Cм. роскуповувати.
Солодкомовний, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Тюрма, -ми, ж. = турма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІБЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.