Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кібчити

Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себѣ, обращать на себя вниманіе. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається. Чуб. V. 591.
Дома́цуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. дома́цатися, -цаюся, -єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся. Васильк. у.
Навкотка́ гра́ти. Игра въ дни праздника Пасхи: катаютъ яйца по желобку изъ лубка, иногда просто съ бугорка, и чье яйцо, катясь, ударится о другое, тотъ выигрываетъ. Ив. 41.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Підніб'я, -б'я, с. = піднебення 1. Вх. Уг. 259.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Струць, -ця, м. Дуракъ. Борз. у. Струць задесенський. Ном. № 13617.
Утеча, -чі, ж. = утік. Желех.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІБЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.