Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кібчити

Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Грин. II. 110. Уважай на душу, аби шкура витримала. Ном. № 3895. Гаразд — коли б витримати. Ном. № 10073.
Витурити Cм. витуряти.
Вичуняти Cм. вичунювати.
Дрохви́чка, -ки, ж. Самка драхва.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Поділля I, -ля, с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІБЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.