Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ківетора

Ківетора, -ри, ж. Половина тальби. Шух. І. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВЕТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВЕТОРА"
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Двіре́ць, -рця́, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный.
Знижати, -жа́ю, -єш, сов. в. знизити, -жу, -виш, гл. 1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я ні перед ким очей не знизив. К. Бай. 12. 2) Унижать, унизить. Не хочеться рід свій поважний знизити. Г. Барв. 423.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
Поголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Поголодать.
Примокати, -ка́ю, -єш, сов. в. примок(ну)ти, -кну, -неш, гл. Примокать, примокнуть.
Розбуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розбутися, -буюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться. Ох і ночував я в своєї дівчини да й не розбувався. Мет. 240.
Умощувати, -щую, -єш, сов. в. умостити, -щу, -стиш, гл. Укладывать, уложить, помѣщать, помѣстить. Ніхто було не зуміє так перевернуть (хворого), так голову вмостить, вкрить до ладу. Сим. 201.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІВЕТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.