Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ківетора

Ківетора, -ри, ж. Половина тальби. Шух. І. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВЕТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВЕТОРА"
Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Виклад, -ду, м. 1) Изложеніе. 2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу. Ном. № 13066.
Ґаджа́ла, -ли, ж. 1) Лодыжка. Вх. Зн. 13. 2) Зберу тя по ґаджалах. Ударю тебя по ногамъ. Вх. Зн. 13.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. Черк. у. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі. Кв. II. 187.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у.  
Трюмкати, -каю, -єш, гл. Бренькать (по струнамъ). Взявся за бас і почав трюмкати. Св. Л. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІВЕТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.