Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірмак

Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРМАК"
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Кепень, -пня, м. = кепеняк.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. І. 248.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Свірні, -нів, м. мн. Кандалы. А замкнули та Пилинка у желізні свірні. Гол. І. 161.
Убуритися Cм. убурюватися.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Учинок, -нку, м. Поступокъ, дѣло. Ном. № 4 4 99. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? Н. п. до́брі вчинки. Добрий, хорошія дѣла. на гарячому вчинку (піймати). На мѣстѣ преступленія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.