Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчати

Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Бурлачка, -ки, ж. Бездомная женщина, батрачка. Левиц. ПЙО. І. 165.
Зба́братися, -раюся, -єшся, гл. Выпачкаться въ грязи. Збабрався в болоті. Вх. Лем. 417.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. Мл. л. сб. 137. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Мет. 347. Зослав хлопця з хати. Новомоск. у.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.(Угор.).
Утанажитися, -жуся, -жишся, гл. Измучиться, утомиться. Покіль зійшов на ту гору, то так утанажився. Переясл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.