Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчати

Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Гноїсько, -ка, с. = гноївня.
Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.
Дью́ндзя, -зі, ж. Раст. Malva mauritiana. Cм. дзіндзівер. ЗЮЗО. І. 128.
Залізя́нка, -ки, ж. Желѣзная дорога. Їхав там, де проходить ота залізянка, що бігають прудко. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Лежня́, -ні́, ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти. Ном. № 10846.
Оселя, -лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться. Котл. Ен. II. 28.
Шерет, -ту, м. = шерех. Пішла по Росі крига, це вже йде шерет. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.