Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчати

Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Ном. № 953. Польова картопля краща, ніж городня. Н. Вол. у. Гарне, як мак городній. Ном. № 8446. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ! Н. Вол. у.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Округло нар. Кругло; шарообразно.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
Пхиць! меж. Толкъ! Невістка сплеснула руками, а потім мене пхиць! Г. Барв. 403.
Сейм, -му, м. Сеймъ. Ум. сеймик.
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Теліга, -ги, ж. 1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі. Ном. стр. 302, № 425. 2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Борз. у. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.