Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчати

Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИ"
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.  
Матерба́с, -су, м. Пестрядь (матерія). Гол. Од. 13. Серед базару торгували жиди стрічками, ситцем, матербасом. Левиц. І.
Набу́тний, -а, -е. Благопріобрѣтенный.
Покладень, -дня, м. = поклад 1. Покладень під куркою ви зоставили? Борз. у.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.
Троскіт, -коту, м. 1) Хлестаніе бичомъ. Шейк. 2) Кудахтанье курицъ. Шейк.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка. Чуб. ІІІ. 176. Шух. І. 278.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.