Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянський

Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯНСЬКИЙ"
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.
Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Покучерявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.
Псянка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Пч. II. 33. Шух. І. 20.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЯНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.