Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кізівер

Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ. Вас. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЗІВЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЗІВЕР"
Безклопоття, -тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. І. 227.
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки. Черном.
Іграшечка, -ки, ж. Ум. отъ іграшка.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Повороз, -зу, м. = поворозка. Шух. I. 224.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.
Скарбувати, -бу́ю, -єш, гл. Собирать сокровища. Скарбує для себе, а не в Бога багатіє. Єв. Л. ХП. 21.
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЗІВЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.