Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчак

Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАК"
Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Допе́рво нар. = допіро.
Дум, -му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. МВ. (О. 1862. І. 76). Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? МВ. (О. 1862. І. 97). Не прийде мі на дум. Вх. Уг. 237.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Надовбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = надовбати.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Рама, -ми, ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий. Вх. Лем. 468.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.