Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчак

Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАК"
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. Ном. № 6013. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова. Левиц. Пов. 67.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Копитанша, -ші, ж. Капитанша. Левиц. Пов. 206.
Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Лискну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = лиснути. Як разом лискне блискавка, так небо мов запала.
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Шурубурити, -рю, -риш, гл. Куралесить, буянить, бѣдокурить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.