Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кісточка

Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. Ном. № 6893. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Ком. І. 22. Там керви по кісточки. Гол. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТОЧКА"
Варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Воловарь, -ря, м. = воларь. Угор.
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. Зміев. у. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки. Харьк.
Завбі́льшки нар. Величиною. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Рудч. Ск. І. 105. Так мабудь з теля завбільшки буде. Харьк.
Ласно нар. Вкусно.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Подітися, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться, исчезнуть. Ой де пішла, де поділася Марусина мати. Мет. 207. Десь ся подів рум'янець з мого личенька? Чуб. V. 138. Де Христос подівся? — На небо знявся. Чуб. III. 350.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой. Брацл. у.
Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІСТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.