Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кійло

Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЙЛО"
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Гри́венний, -а, -е. Трехкопеечный (отъ гривня). Роздавала гривенні свічечки і все з зеленого воску. Кв.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Загили́ти Cм. загилювати.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Змулювати, -люю, -єш, сов. в. зму́лити, -лю, -лиш и зму́ляти, -ляю, -єш, гл. Натирать, натереть, надавить.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Оттакелецький, -а, -е. = оттакелезний. А яких я волів маю!... Чи повірите? Оттакелецькі роги! Левиц. Пов. 194.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.