Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кісник

Кісник, -ка, м. 1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Чуб. VII. 422. Захотіла гиря нових кісників. Ном. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла? Шевч. 494. 2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Конст. у. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків! Ном. № 5343.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСНИК"
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Наокру́г нар. = наоколо. Галиц.
Пиловини, -вин, ж. мн. Опилки. Вх. Лем. 448.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав. Харьк. у.
Пообмітати, -та́ю, -єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.
Пошапкуватися, -куюся, -єшся, гл. Поздороваться или попрощаться другъ съ другомъ, снимая шапку.
Скотка, -ки, ж. Sorex, землеройка. Вх. Уг. 267.
Тайниковий, -а, -е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Убіжжя, -жя, с. Убожество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.