Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіпний

Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПНИЙ"
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Підігнати, -ся. Cм. підганяти, -ся.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Прижовклий, -а, -е. Нѣсколько пожелтѣвшій.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІПНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.