Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірря

Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРРЯ"
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ. Вас. 196.
Дотяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. дотягти́, -гну́, -неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.
Занапра́сно нар. Безъ вины. Прости мене..., шо я тебе занапрасно ударив. Мнж. 33.
Зво́дник, -ка, м. = звідник.  
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Кум-кум! меж. Подражаніе крику лягушекъ.
Памолодь, -ді, ж. 1) Молодые побѣги. Н. Вол. у. 2) Молодое поколѣніе. Твій рід і плід розмножиться на світі і памолодь кругом тебе ростиме. К. Іов. 13.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Тиртак, -ка, м. = тартак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.