Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірря

Кірря, -ря, с. соб. отъ кора. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРРЯ"
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще. Камен. у.
Замота́ти, -ся. Cм. замотувати, -ся.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились. МВ. І. 30.
Повижинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (серпомъ — во множ.). Уже всю траву в садку повижинала. Черниг. у.
Подоповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Пошанівля, -лі, ж. = пошанівка. Як би у пошанівлі держав, то було б до віку хати. Н. Вол. у.
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька. Чуб. V. 1130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.