Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кін

Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІН"
Брусниця, -ці, ж. Раст. Vaccinium Vitis Jdaea L. ЗЮЗО. I. 140.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Дрокови́стий, -а, -е. Капризный, раздражительный.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Одноголосний, -а, -е. Единогласный. Желех.
Поливальниця, -ці, ж. 1) Поливальщица. Лохв. у. 2) Лейка. Лохв. у. Херс.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Роскапуститися, -щуся, -стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.