Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку.
Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Ві́хола, -ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. 2) Грозовая буря.
Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному.
Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с.
1) Коромысло. Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. Ой із броду несу воду, — коромисел гнеться.
2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ.
3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів.
Понашмаркувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и нашмаркати, но во множествѣ.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Прискочив до лави. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ.
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
