Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кін

Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІН"
Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Клекотати, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Нане́забудь нар. Ha память.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого. Мир. ХРВ. 84.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка. Желех.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Розварити, -ся. Cм. розварювати, -ся.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині. Шух. І. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.