Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кімлик

Кімлик, -ка, м. Калмыкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІМЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІМЛИК"
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Дебелі́ти, -лі́ю, -лі́єш, гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Закріва́вити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Грин. II. 128.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Поназивати, -ва́ю, -єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. І. 144.
Суватися, -ваюся, -єшся, гл. Скользить; ползать. І вни до днесь ся сувают, тоти гади. Гн. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІМЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.