Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіптяга

Кіптяга, -ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Черк. у. Збив таку кептягу коло землянки. Мир. ХРВ. 83.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПТЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПТЯГА"
Байдужливий, -а, -е. = байдужий. К. Кр. 35.
Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Кривоприсяжний, -а, -е. Клятвопреступный. Кривоприсяжний... слуго! К. Дз. 74.
Мостовни́чий, -чого, м. Смотритель мостовъ.
Обиватель, -ля, м. Обыватель, гражданинъ.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ. Kolb. І. 68. Уман. у. Хотин. у.
Прогромаджувати, -джую, -єш, сов. в. прогрома́дити, -джу, -диш, гл. Прогребать, прогресть. Прогромадив ямку і заховав кость. О. 1862. V. 84.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІПТЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.