Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кізка

Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова. 1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Ном. № 7066. 2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЗКА"
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Згі́нний, -а, -е. згінні дні. Дни, въ которые все сельское рабочее населеніе сгонялось на барщину. О. 1862. IV. 94.
Кочування, -ня, с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Недогарок, -рка, м. Огарокъ. Недогарки поїдять, а сами поночі сидять. Ном. № 4567. Ум. недо́гарочок.
Окривання, -ня, с. Покрываніе.
Панський, -а, -е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. Макс. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? МВ. (О. 1862. III. 59). Колись, як ще були люде панські... Рудч. панське право. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Свічарня, -ні, ж. 1) Подсвѣчникъ ? З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня. Чуб. V. 1120. 2) Свѣчной заводъ. Н. Вол. у.
Штигуліти, -лію, -єш, гл. = шкитильгати. Іззаду штигуліє кривий. Гн. II. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.