Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Зв'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зв'яза́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаєчку і віжки, зв'яжи жінці рученьки й ніжки. Зв'яжи мені головоньку, най не болить дуже. 2) Вѣнчать, обвѣнчать. Мені ще тоді п'ятнадцять літ було, що тепер піп не зв'язав би.
Їжитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Щетиниться. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось.
2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман.
Літопи́с I, -са, м. Лѣтописецъ. Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами.
Ораз нар. = враз.
Поналагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Наготовить, приготовить (во множествѣ).
2) Устроить, наладить (во множествѣ). Поналазити, зимо, вите, гл. Налѣзть (во множествѣ). Чого ви сюди поналазили?
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Я ще спудеїв трохи попошколю.
Товчєнка, -ки, ж. Кушанье изъ смѣшанныхъ и истолченныхъ бобовъ, фасоли, картофеля, съ прибавкой маку, перцу, сахару и луку.
Тростовий, -а, -е. Тростниковый. Тростеве бердо.
Хрещеник, -ка, м. Крестникъ.
