Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінцьовий

Кінцьовий, -а, -е. = кінцевий. кінцьо́вий гребінець. Гребень изъ верхушки (конца) рога. Вас. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЦЬОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЦЬОВИЙ"
Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Ведмедина, -ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Колесниця, -ці, ж. Колесница. І на возах, на колесницях із Колізея, із різниці святії вивезли тіла. Шевч. 616.
Пересвідчення, -ня, с. Убѣжденіе, пріобрѣтенное путемъ опыта. Я, бач, задумав писати дещо своє... а тим часом складаю собі свої пересвідчення. Левиц. Пов. 89.
Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Хазяй, -зяя, м. = хазяїн. Хазяй на всю губу. Ном. № 10101. Питається сам хазяй. Рудан. І. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЦЬОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.