Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірець

Кірець, -рця́, м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЕЦЬ"
Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.
Зачервоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Шевч. 19. Тим часом на валу зачервоніли кармазини. Хата. 156.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки. Вас. 196.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало. МВ. (О. 1862. І. 77).
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Помамляти, -ляю, -єш, гл. Пищу немного поѣсть, потомъ оставить. Вх. Лем. 453.
Спочатку нар. Сначала. Спочатку і цей цар їх не міг звоювать. Чуб. II. 207. Молоді жили спочатку мирно і щасливо. Левиц. Пов. 49.
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.