Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіпка

Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПКА"
Бігнути, -ну, -неш, гл. = бігти. Драг. 267. Бігнуть, пливуть човенцями. АД. І. 246.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Доплати́ти Cм. доплачувати.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Присвящуватися, -щуюся, -єшся, гл. = присвячуватися. Тоді люде присвящувались, а тепер хай присвятиться. Лебед. у.
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.
Улошний, -а, -е. Уличный. Хто його знає, — чи то його прізвище зроду таке, чи улошне. Г. Барв. 516.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.