Блекотиця, -ці, ж. = блекот.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо.
Ошпетити, -чу, -тиш, гл. Обезобразить.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Пузанчик, -ка, м. Ум. отъ пузан.
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Стефан в серце стрілив. Ой як стрілив, — царя вцілив.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить.
