Вигрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вигребти, -бу, -беш, гл. Выгребать, выгресть. Вигребла рукою.... ямку. Пащо курка гребе? На те, щоб вигребти. Вигребе із печі жару.
Гірло, -ла, с. Гирло, одно изъ устьевъ рѣки. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. З Дніпрового гірла широкого випливали. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю, свої гірла прочищає, Лиманові закидає.
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок?
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ.
Перекосити Cм. перекошувати.
Подія, -дії, ж.
1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством.
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить.
Прикладка, -ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали.
Руна, -ни, ж. = луна 2. І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула.
