Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ківш

Ківш, ковша, м. 1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати. 3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. ЗОЮР. І. 317. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Стор. І. 231. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ном. № 4954. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІВШ"
Вимерти Cм. вимірати.
Говорушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ говоруха. 2) мн. Родъ грибовъ.
Грі́шка нар. (Дѣтск.). Грѣшно. О. 1862. IX. 118. Так грішка робить, а то бозя скара. Ном.
Зумитися Cм. зумлятися.
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Присипка, -ки, ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ. МУЕ. І. 70.
Рімнина, -ни, ж. = рівнина. Рімнина яка! нема де клуню постановити. Канев. у. Оттам коло Маньківки рімнина, так навкруги миль на кілька видно. Брацл. у.
Тройзіл, -лу, м. = троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.
Чебрець, -цю́, м. Раст.: a) Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 176. б) Thymus vulgaris. Анн. 355. Заросла могила травою та чебрецем. Левиц. І. 76. б)лісовий. Theucrium Chamaedris L. ЗЮЗО. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІВШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.