Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти.
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Довгові́чний, довгові́шний, -а, -е. Долговѣчный, долголѣтній. Буде довговішний і на війні щасливий.
Доко́вувати, -вую, -єш, сов. в. докува́ти, -ку́ю, є́ш, гл. 1) Доковывать, доковать. 2) Оканчивать, окончить кукованье (о кукушкѣ).
Замча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замчать, занести. Козацькі суда на три части розбивало! Першу часть оббивало, в тихий Дунай замчало. О, нещаслива доле ти звеліла орді в турещину мене замчати. Вхоплено й замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу.
Занива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зани́ти, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія.
Мочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Мочить, смачивать. Треба мочити сорочки. Я вчора мочила коноплі. Не хочу мочити руки. Мочила березівкою виразку, та й загоїлось.
Песиголова, -ви, ж. Собачья голова. Пани песиголови.
Хисть, -ті, ж. = хист. Запорозька хисть. Тьфу на їх хисть, та й годі.
