Гарчання, -ня, с.
1) Ворчаніе (о собакѣ).
2) = гарикання.
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Голодний голодуєш цілий день.
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка.
Же́рва, -ви, м. Злая собака.
Забро́да, -ди, об. 1) = задріпа. 2) Бродяга. Та він у нас заброда: усе десь блука — чи на роботі де, чи й так, — хто його зна й де він.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах.
Харамаркач, -ча, м. Невнятно произносящій, косноязычный.
Швалька, -ки, ж. Гусеница мотылька Sphinx pinastri.
