Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Сірко вивів вовка аж на поле. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Вивела перепеличенька діти. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Верх вивели і у головах поставили хрест. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Виводить голос, як лляну тонку нитку. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки.
Винагорода, -ди, ж. Награда.
Діжи́стий, -а, -е. Похожій на діжу.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Раятися, -раюся, -єшся, гл. Совѣтоваться. Ви б раялись, та й до школи хлопця.
